Напевно тому, що це досить прості геометричні фігури і свого роду очевидні. Це так само як те, чому у китів і риб схожий хвіст, хоч еволюція йшла різними шляхами і у різний час. Культура, як і будь-яка динамічна система схильна до «генетичних алгоритмів», які зводять систему до локальних точок оптимальності деякох властивості і є досить велика імовірність, що в них часом будуть схожі символи, принципи і тд. Аналогічно чукотські дерев'яні обладунки досить схожі за формою на японські металеві, чи національна труба австралійських аборигенів на трембіту чи на великий альпійський ріг.
Звісно. Але в загальних же випадках не можна розглядати фізичні відмінності, і ми знову приходимо до оперування не людьми, а культурами, що і треба було довести.
Для того, щоб позбутися зайвих питань скажу свою думку про культура. Проведу аналогію. Людина — обчислювальний пристрій, загалом стандартний, культура — операційна система. Сакральної та надприродної суті в культурі не бачу, це — продукт матеріального мозку та його діяльності.
Я кажу про географічно-історичні умови. Вплив одних культур на інші, їх синтез та взаємодія. Одна географія не вирішує нічого. Та навіть для тих же рас географія є вирішальною причиною різниці.
Генетична різниця — це «середня температура по лікарні». Ну приміром, припустимо, що одній расі більш властивий нижчий інтелект, але це ж середнє значення, яке мало що говорить в конкретному випадку. Так, можливо, якщо буде жити разом велика группа, можливий ефект, а так — ні. Приміром людина, генетично схильна до істамізму в Ірані, в Польші стала би християнським фундаменталізмом. Майже у всіх культурах є ніші для схильностей і недоліків. Все визначає оточення.
Я вважаю культури продуктами еволюції інших культур, а як першоджерело — географічно-історичні умови. І культура людини визначається не його національністю, а тим, яка культура його виховала.
тобто ви вважаєте, що якщо взяти немовля з Африки і виростити у сім'ї українців, то з часом ця людина виросте і буде відрізнятися від місцевого населення? Я так не вважаю. Так само і навпаки.
Я не описував класичне поняття. Яка б не була політика мультикультурності, вона не допускає порушення законодавства, приміром багатоженство чи канібалізм (перебільшення звичайно, але є місця, де до сих пір зустрічається). Так от якщо в законодавстві закріпити, наприклад, заборону релігійних атрибутів та агітації у громадських закладах, то ніяких проблем з паранджею у школі не виникне в принципі, бо переселенець автоматично погоджується з правилами.
Мультикультурність — непогана річ, але лиш тоді, коли приорітет буде за законодавством, побудованим на основі культури країни-хазяїна. І представики будь-якої культури вільні жити там за умов слідування цьому законодавству.
Я вважаю, що проблема тут не в расі, не в нації і не в людях. Проблема у конфлікті культур. Люди загалом однакові за виключенням малих відмінностей, що вкладаються у статистичну похибку. А от культури — ні. Питання далеко не в тому, чи є у країни національна самосвідомість, проблема в тому, що створюються умови, коли чужі культури можуть існувати без асиміляції. А відбувається це через відчудженість цих культур, їх представників треба заохочувати приймати участь з загальному громадському житті, вчити мови приймаючої країни, так і відбувається асиміляція.
Тепер розглянемо приклад з ялинкою. Припустимо, що держава би перестала робити преференції будь-яким релігійним рухам і конфесіям, як своїм так і чужим, і була би 100% світською. Була б ця проблема? Ні. Фундаменталізм процвітає там, де його вважають нормальним явищем.
Це так. Саме в «галочному» біда. Плюс усякі «відкриті уроки», на підготовку яких втрачається куча часу, а толку нуль, бо це просто вистава і не більше.
Але ж ви не станете заперечувати, що требя якось некомпетентних вчителів відсіювати? Звичайно я пишу про радикальній підхід і в реальному житті треба зменшувати рівень звітності, але при цьому має бути система, яка б самоочищалася. А про з/п, це порочне коло: чому мало платять? Бо так прцюють. А чому так працюють? Бо мало платять. І, звісно, ситуація з платнею там критична, але ж якщо стати платити в 10 разів більше, якість-то не покращиться, ніхто підходу не змінить.
Я на укр.літ. писав домашку з інших предметів — непогана оптимізація часу. І ще, може не в тему, але про школу. Що особливо мене вбивало, це шкільні твори, напишеш власну думку — погано, а спишиш своїми словами з критики — молодець. Взагалі, я б вчителів переатестовував по справжньому кожні пару років, причому не підготовленими за місяць відкритими урокам, а жорстоким анонімним екзаменуванням, без врахування віку, стажу і посади. Ніяких виключень, «валити» стару 80-річну бабусю, як 20-річну студентку — профпридатність є профпридатність. Ідея школи непогана, але там забагато некомпетентних людей серед вчителів.
Я теж бачу сенс у теорії відторгнення із-за примусу. Приміром я в школі ненавидів літературу, бо змушували читати, і я прочитав у повному обсязі досить мало із курсу, рятувала стеля, хороша пам'ять, логіка і короткий зміст твору. Єдине, чому я навчився там — екстремальна імпровізація в обставинах інформаційного вакууму (лити воду на тему, про яку я лиш десь колись чув :-) ).
А потім я зрозумів, що не дурно байдики бив. Якби я читав тоді, мені б багато чого не сподобалось і я б потім навіть і думки не мав це перечитати.
Я взагалі погоджуюсь з Ніконовим про побудову суспільства, сутність людини і тд, а в світлі цього питання цензури та моралі знімається само собою. І розглядаючи людське суспільство, для об'єктивності підходу, я раджу вважати людей не людьми, а, приміром, розумними грибами з Альфи Центавра. Це знімає багато стереотипів.
Тепер розглянемо приклад з ялинкою. Припустимо, що держава би перестала робити преференції будь-яким релігійним рухам і конфесіям, як своїм так і чужим, і була би 100% світською. Була б ця проблема? Ні. Фундаменталізм процвітає там, де його вважають нормальним явищем.
А потім я зрозумів, що не дурно байдики бив. Якби я читав тоді, мені б багато чого не сподобалось і я б потім навіть і думки не мав це перечитати.